Вчора ввечері не стало нашого улюбленця папужки Мурзика, який з'явився у нас пів року тому. Дивне ім'я для папужки але він сам його вибрав. Ще позавчора він безтурботно літав, співав і піднімав нам настрій. Знав багато пісень, з легкістю міг вивчити чось нове. Тепер без нього стало пусто а в моїй душі дуже велика рана. Ми навіть не розуміємо, як наш веселун і живчик згас за півтори доби. Точного діагнозу ветлікарі не поставили одні писали стрес, інші ЖКТ. Дуже різко пташка стала млява, відмовлялася від їжі та води та увесь час спав. Ветлікар наполегливо порекомендував крім ліків кормити пташку примусово…